PDA

Просмотр полной версии : План Б для Полісся Юрко Космина


Gagarin
24.03.2016, 16:52
Или они такие умные, или считают нас за таких дураков?
Читаю этого ......, это шедевр.


План Б для Полісся
Юрко Космина — 23 марта 2016, 16:54
http://lb.ua/news/2016/03/23/330991_plan_b_polissya.html

За свіжим повідомленням Служби Безпеки України, відомство спільно з прокуратурою затримало в Рівненській області підполковника СБУ та начальника одного з відділів прикордонної служби, в яких знайшли два кілограми бурштину, три верстати для обробки каміння, дві мотопомпи та інші атрибути безкомпроміснї боротьби силовиків із незаконним видобутком коштовної копалини. Звістка про цю видатну перемогу звучить бадьоро й обнадійливо, але порадіти за згвалтовану копачами природу Полісся не дає підозріла тенденція.

Адже 3 місяці тому СБУ вже затримувала за кришування бурштинових копанок іще одного свого видатного представника — цілого заступника голови СБУ в Рівненській області. І якщо згадати, що відомство активно займається темою “поліського Ельдорадо” менше року, то стає моторошно: яку ж силу мають над душами смертних людей жовті камінчики, що навіть досвідченим та визнаним борцям зі злочинністю вдається опиратися цій силі щонайбільше кілька місяців?

Всесильний бурштин перетворює на своїх слухняних зомбі всіх, хто його торкається. Кришували копанки кримінальники — до справи мусила взятися міліція. Взялася міліція — й теж міцно зрослася з бурштиновою мафією, й навіть перейменування на поліцію не допомогло. Взялася за копачів, кримінальників та поліцію СБУ — й тепер так само мусить затримувати своїх співробітників за кришування та організацію копанок. І хто б із правоохоронців не торкнувся своми чистими безкомпромісними пальцями бурштинових потоків — усі надійно прилипають до жирних боків коштовного “солом'яного бичка”: судді, митники, прокурори...

Навіть якщо вдається затримати когось із навернених у бурштин на гарячому — безжальний вірус лише переможно шириться: справа рівненського СБУшника, затриманого у грудні, надійно зависла в Генпрокуратурі, яка відмовляється передавати матеріали до Національного антикорупційного бюро. І, швидше за все, це навіть на краще: якби всесильний бурштин затягнув у своє болото ще й НАБУ, ми б уже на початку діяльності перспективного органу отримали крім Служби Бурштину України (СБУ) ще й Незалежну Артіль Бурштинярів України — а воно нам треба?

На тлі всього, що відбувається з бурштином, прохання голови Рівненської ОДА до Арсена Авакова ввести до північних районів війська Нацгвардії просто лякає. Якщо бурштинова зараза вхопить іще й особовий склад НГ, то під загрозу буде поставлено обороноздатність країни: адже гвардійці замість служити Україні миттєво почнуть втілювати на практиці марення російського “Пєрвого канала” про “клаптик бурштинової землі та двох рабів-копачів”.

Здавалося б, виходу немає. Скільки б суспільство не волало про екологічну катастрофу, що перетворює квітуче зелене Полісся на мертве сіре Побурштиння, будь-які спроби боротьби з бурштиновою злочинністю неодмінно перетікають у кришування цієї злочинності.

Але вихід є завжди. Оскільки план “А” (антикорупційний) провалився, Україні нічого не залишається, окрім як перейти до плану “Б” (бурштинового).

План дуже простий:

1) оголосити мораторій на будь-яку боротьбу з бурштиновою мафією. По-перше, в такий спосіб вдасться уникнути неминучого поширення зарази на всю систему державнго управління, а по-друге, лише так можна якнайшвидше усунути першоджерело проблеми — бо, на щастя для України, запаси бурштину в нашому Ельдорадо не безмежні. В липні минулого року Міністерство екології оцінювало їх у кілька років гіперактивного видобутку, але оскільки в ділі вже й СБУ, то з такими спецами за рік-два вигребуть усе до камінчика.
----------------------------------------
Уникальный идиот. Тогда можно обьявить мораторий на борьбу с карманниками, когда они стырят все деньги, карманные кражи исчезнут.
-----------------------------------------------------
2) усі сили й кошти, що витрачаються державою на боротьбу з видобутком бурштину, спрямувати на відновлювальні роботи — висадку лісу, засипання ям і таке інше. Звісно, вирубані ліси за кілька років не виростуть, але якщо знищення екосистеми все одно не уникнути, то починати відновлення краще одразу.
-----------------------------------------------------
Это вообще гениально, они пусть уродуют все вокруг, наживаются, а мы своими налогами наведем им красоту. А нафиг нам вообще ваше Полесье? Накопали ямы изуродовали всё вокруг и живите как свиньи, в этих ямах.
------------------------------------------------------
Щоби не втрачати час, при цьому варто укласти з представниками організованої злочинності угоду (і не треба крутити носом — із донецькими злочинцями ж домовляємось!) про поетапне відведення мотопомп зі сплюндрованих земель із чітким графіком передачі територій під контроль держави. Керівники злочинності при цьому мають забезпечити повну дебурштинізацію відпрацьованих родовищ — аби в держави не виникло жодного шансу покопирсатися в залишках та заразитися знову. Звісно, накрасти можуть і на ямах та саджанцях, але масштаб із бурштиновою лихоманкою неспівмірний.

----------------------------------------------------------
Это вообще не укладывается в здрвый смысл. Передать все Организованным злочинным групировкам и следить, что не дай бог ничего не досталось государству. Ещё саженцы им подавай!
---------------------------------------------------------------
3) і лише після того, як останній шматочок бурштину полишить землю колишнього Полісся, можна запускати у регіони хоч НАБУ, хоч Нацгвардію. Хто забарився та не встиг втекти апробованими контрабандними каналами — сам винен.
-----------------------------------------------------------
Может, бросить туда атомную бомбу, и хер с ним, с тем бурштыном, теми копачами, коррупционерами?
Одним махом решить уси проблемы.
--------------------------------------------------------------
Звісно, у цього плану є свої недоліки. І злочинність переважно лишиться непокараною, і Полісся жалко, і національне виробництво бурштинових виробів теж довго не проживе. Але що ж іще робити, як інші методи боротьби з катастрофічною проблемою її не лише не вирішують, але й поглиблюють?

[B]Ну, теперь не удивительно, что такое скакало на майдане.[/COLOR]
Это борется с москалями, ватниками, визжит Донбасс цэ наша зэмля!

http://i.lb.ua/017/39/56f2af2b2ec17_60_60.jpegАвтор этого бреда.

rakolle
24.03.2016, 19:08
Убери цветовое выделение, плохо читать.

korav
24.03.2016, 19:21
Или они такие умные, или считают нас за таких дураков?
Читаю этого ......, это шедевр.
......
Это борется с москалями, ватниками, визжит Донбасс цэ наша зэмля!
http://i.lb.ua/017/39/56f2af2b2ec17_60_60.jpegАвтор этого бреда.

Писец. Я просто не верю в то, что это не сарказм. Ну, ладно у этого клоуна с оселедцем совершенно отсутствует понимание причинно следственных связей, но ведь в том издании есть редакторы, корректоры. Они тоже с мозговой недостаточностью?

Может ворваться в комменты и развить мысль аффтора? Даже если янтарь кончится, деньги то с него останутся у смотрящих? И значит что они могут их вложить в выборы и пролезть во власть. Выход какой? Огородить забором с проходом на польскую границу (чтобы этот проклятый янтарь таки вывезли). И никаких выборов, пока там голодать от нищеты не начнут и не будут проситься вна Украину обратно. OH SHI... это ж так напоминает то, чего нынешние патриоты желают Донбассу.

Добавлено через 2 минуты
Убери цветовое выделение, плохо читать.

Да, а если хочешь выделить выделяй оранжевым цветом color="orange", скажем. Его нормально видно и в белой и в черной схемах форума, и глаза не режет.

Эвиза Танет
24.03.2016, 19:41
Вообще нечитаемо.

Svidomy
24.03.2016, 20:13
выделяй оранжевым цветом color="orange"
Нах? Поярче тема будет?

А так да, природу, мать вашу, надо беречь :02:

Паха Анархист
24.03.2016, 21:13
Или они такие умные, или считают нас за таких дураков?
Читаю этого ......, это шедевр.


План Б для Полісся
Юрко Космина — 23 марта 2016, 16:54
http://lb.ua/news/2016/03/23/330991_plan_b_polissya.html

За свіжим повідомленням Служби Безпеки України, відомство спільно з прокуратурою затримало в Рівненській області підполковника СБУ та начальника одного з відділів прикордонної служби, в яких знайшли два кілограми бурштину, три верстати для обробки каміння, дві мотопомпи та інші атрибути безкомпроміснї боротьби силовиків із незаконним видобутком коштовної копалини. Звістка про цю видатну перемогу звучить бадьоро й обнадійливо, але порадіти за згвалтовану копачами природу Полісся не дає підозріла тенденція.

Адже 3 місяці тому СБУ вже затримувала за кришування бурштинових копанок іще одного свого видатного представника — цілого заступника голови СБУ в Рівненській області. І якщо згадати, що відомство активно займається темою “поліського Ельдорадо” менше року, то стає моторошно: яку ж силу мають над душами смертних людей жовті камінчики, що навіть досвідченим та визнаним борцям зі злочинністю вдається опиратися цій силі щонайбільше кілька місяців?

Всесильний бурштин перетворює на своїх слухняних зомбі всіх, хто його торкається. Кришували копанки кримінальники — до справи мусила взятися міліція. Взялася міліція — й теж міцно зрослася з бурштиновою мафією, й навіть перейменування на поліцію не допомогло. Взялася за копачів, кримінальників та поліцію СБУ — й тепер так само мусить затримувати своїх співробітників за кришування та організацію копанок. І хто б із правоохоронців не торкнувся своми чистими безкомпромісними пальцями бурштинових потоків — усі надійно прилипають до жирних боків коштовного “солом'яного бичка”: судді, митники, прокурори...

Навіть якщо вдається затримати когось із навернених у бурштин на гарячому — безжальний вірус лише переможно шириться: справа рівненського СБУшника, затриманого у грудні, надійно зависла в Генпрокуратурі, яка відмовляється передавати матеріали до Національного антикорупційного бюро. І, швидше за все, це навіть на краще: якби всесильний бурштин затягнув у своє болото ще й НАБУ, ми б уже на початку діяльності перспективного органу отримали крім Служби Бурштину України (СБУ) ще й Незалежну Артіль Бурштинярів України — а воно нам треба?

На тлі всього, що відбувається з бурштином, прохання голови Рівненської ОДА до Арсена Авакова ввести до північних районів війська Нацгвардії просто лякає. Якщо бурштинова зараза вхопить іще й особовий склад НГ, то під загрозу буде поставлено обороноздатність країни: адже гвардійці замість служити Україні миттєво почнуть втілювати на практиці марення російського “Пєрвого канала” про “клаптик бурштинової землі та двох рабів-копачів”.

Здавалося б, виходу немає. Скільки б суспільство не волало про екологічну катастрофу, що перетворює квітуче зелене Полісся на мертве сіре Побурштиння, будь-які спроби боротьби з бурштиновою злочинністю неодмінно перетікають у кришування цієї злочинності.

Але вихід є завжди. Оскільки план “А” (антикорупційний) провалився, Україні нічого не залишається, окрім як перейти до плану “Б” (бурштинового).

План дуже простий:

1) оголосити мораторій на будь-яку боротьбу з бурштиновою мафією. По-перше, в такий спосіб вдасться уникнути неминучого поширення зарази на всю систему державнго управління, а по-друге, лише так можна якнайшвидше усунути першоджерело проблеми — бо, на щастя для України, запаси бурштину в нашому Ельдорадо не безмежні. В липні минулого року Міністерство екології оцінювало їх у кілька років гіперактивного видобутку, але оскільки в ділі вже й СБУ, то з такими спецами за рік-два вигребуть усе до камінчика.

Уникальный идиот. Тогда можно обьявить мораторий на борьбу с карманниками, когда они стырят все деньги, карманные кражи исчезнут.

2) усі сили й кошти, що витрачаються державою на боротьбу з видобутком бурштину, спрямувати на відновлювальні роботи — висадку лісу, засипання ям і таке інше. Звісно, вирубані ліси за кілька років не виростуть, але якщо знищення екосистеми все одно не уникнути, то починати відновлення краще одразу.

Это вообще гениально, они пусть уродуют все вокруг, наживаются, а мы своими налогами наведем им красоту. А нафиг нам вообще ваше Полесье? Накопали ямы изуродовали всё вокруг и живите как свиньи, в этих ямах.

Щоби не втрачати час, при цьому варто укласти з представниками організованої злочинності угоду (і не треба крутити носом — із донецькими злочинцями ж домовляємось!) про поетапне відведення мотопомп зі сплюндрованих земель із чітким графіком передачі територій під контроль держави. Керівники злочинності при цьому мають забезпечити повну дебурштинізацію відпрацьованих родовищ — аби в держави не виникло жодного шансу покопирсатися в залишках та заразитися знову. Звісно, накрасти можуть і на ямах та саджанцях, але масштаб із бурштиновою лихоманкою неспівмірний.


Это вообще не укладывается в здрвый смысл. Передать все Организованным злочинным групировкам и следить, что не дай бог ничего не досталось государству. Ещё саженцы им подавай!

3) і лише після того, як останній шматочок бурштину полишить землю колишнього Полісся, можна запускати у регіони хоч НАБУ, хоч Нацгвардію. Хто забарився та не встиг втекти апробованими контрабандними каналами — сам винен.

Может, бросить туда атомную бомбу, и хер с ним, с тем бурштыном. теми копачами. коррупционерами?
Одним махом решить уси проблемы.

Звісно, у цього плану є свої недоліки. І злочинність переважно лишиться непокараною, і Полісся жалко, і національне виробництво бурштинових виробів теж довго не проживе. Але що ж іще робити, як інші методи боротьби з катастрофічною проблемою її не лише не вирішують, але й поглиблюють?

Ну теперь не удивительно что такое скакало на майдане.
Это борется с москалями, ватниками, визжит Донбасс цэ наша зэмля!

http://i.lb.ua/017/39/56f2af2b2ec17_60_60.jpegАвтор этого бреда.

нормальный такой план даже не мешок:02:

Добавлено через 1 минуту
Поярче тема будет?
вот именно
если каждого планы такие читать то можно рехнуться будет от обилия тем:02:

Gagarin
24.03.2016, 22:48
Может ворваться в комменты и развить мысль аффтора? Даже если янтарь кончится, деньги то с него останутся у смотрящих?
Больше чем уверен, если кончится янтарь, будут требовать, что б МВФ завез им новый.

Svidomy
24.03.2016, 23:02
если каждого планы такие читать то можно рехнуться будет от обилия тем

Не, каждого Gagarin не осилит, но форум засрёт :02:

Паха Анархист
25.03.2016, 23:01
Gagarin не осилит, но форум засрёт
он еще не понял что то не план а спайсы и искать там рациональное зерно архиглупо:(

Gagarin
08.06.2016, 21:30
Ипать, этим львивським серунам, все должны.
Одному козлу должны заравнять леншафт.
Этим, уродам, должны принять их дерьмо.

"Количество полигонов, которые сейчас принимают мусор из Львова, критически низкое. Из-за кем-то организованных протестов, отказались нам помочь более десяти городов. Стыдно, но такая ситуация в стране. А когда мы договорились с другими областными центрами, чтобы возить мусор к ним и решили сделать перевалочный пункт на территории очистительных сооружений Львова, чтобы перегружать отходы в большие машины, опять появились активисты. Просим милицию забрать их с режимного объекта. Безрезультатно. А какая реакция у государства? "Мы ничего не можем сделать". Извините, почему за свои налоги я должен получать такой ответ? Кто-то хочет поставить город на колени. Показать, что Львов тонет в мусоре и не справляется", – заверял мэр.

РИА Новости Украина: http://rian.com.ua/story/20160608/1011304445.html

Слыш, а почему мы, за свои налоги, должны жить в твоем дерьме?
Галичане привыкли в европе в чужом говне ковыряться, но мы не гейвропа.

Gagarin
20.09.2016, 19:52
У свидомого осеннее обострение;-

Справді, хто такий нинішній російський ліберал та антипутінець? Це зазвичай публіцист, журналіст, блогер, який чи не все своє свідоме життя писав тексти про можливість “іншої Росії”. Ця людина здобула популярність в російському інтелектуальному середовищі, зробила кар'єру “опозиційного мислителя” саме завдяки статтям, нарисам чи виступам про те, яким паскудним утворенням є Російська Федерація і як було би добре зробити її інакшою. Десятки років людина вкладала в цей контекст усі свої вміння й талант, підшукувала найвлучніші слова та добирала найяскравіших епітетів, аби створити ту “альтернативну Росію” принаймні в мізках своїх читачів та однодумців. Більше того, саме талант майбутнього біженця в такому альтернативному росієбудуванні й викликав повагу в українців, які побачили в російських опозиціонерах ситуативних союзників, — і саме завдяки цьому талантові ці опозиціонери й здобули той статус, через який їм тепер доводиться шукати притулку за межами суворої батьківщини.

Проблема втікачів у тому, що весь той видатний талант, усі напрацювання та здобутки за межами Росії не мають жодного застосування. І, потрапивши до України, ця цілком сформована особистість і реалізований професіонал доволі швидко починає відчувати себе стажером-початківцем — адже для сякого-такого розуміння внутрішньоукраїнського контексту росіянину й до Євромайдану треба було прожити тут щонайменше кілька років, а після 2014-го, коли свідомість українців зробила різкий стрибок “геть від Москви”, й десятка може не вистачити. Але сама думка про те, що тобі, визнаній зірці публіцистики, блискучому майстру влучного слова, треба сідати за парту й довго-довго вивчати ази, аби здобути право щось аналізувати, настільки жахає російських мігрантів, що вони женуть її від себе якнайдалі.

Людині, звиклій до лайків, оплесків та інших атрибутів визнання, важко відмовитися від усього цього й бити себе по пальцях щоразу, коли хочеться написати про те, в чому нічого не тямиш. Адже рецепт успіху ця людина знає лише один — і починає робити те, за що її так хвалили і в Україні, і в Росії. А щоби подолати когнітивний дисонанс від невідповідності її власного інтелектуального багажу об'єктові аналітики, починає щосили шукати аналогії між українським та російським суспільством. Звідти й усі ці мантри на кшталт “одного народу”: російський ліберал може й справді не мати на меті образити українців “русскомірскімі замашками” — він просто намагається довести українському суспільству й собі самому, що його думки про Україну, засновані на глибокому розумінні російських суспільних процесів, хоч чогось варті. Те, що навіть схожі явища в Україні й Росії можуть мати геть різне підгрунтя та протилежні наслідки, йому навіть на думку не спадає — він надто зайнятий пошуком спільного знаменника, який дозволить йому провести знайомі арифметичні дії. І тому цілком щиро ображається, коли у відповідь на спробу завоювати прихильність господарів отримує лише плювок у “зарозумілу імперську пику”. “Я ж усе робив, як завжди! Ви ж мене за це й прихистили!” — бідкається ліберал, витираючи прокльони з каментів у ФБ, і врешті знаходить останній козир, аби присоромити невдячних господарів: “Невже ви такі самі, як путінська вата?!” Власне, після таких спроб довести власну потрібність українському суспільству всі подальші інтелектуальні дискусії з російським лібералом прогнозовано зводяться лише до “чємодан-вокзал-Путін-балалайка”.

  Фото: www.rusdialog.ru

Що ж робити з такими гостями, які нібито й “нє бєздєльнікі і моглі би жить”, але надто довго будували свою “іншу Росію”, щоби приносити якусь користь Україні своїм інтелектом? Можна, звісно, поставити масивний шлагбаум на поребрику та просто припинити паритися проблемами російської інтелігенції. Можна терпіти повчання московських звйозд і чекати, поки пісня калинова, садки й хрущі над вишнями самі розвіють у заражених мізках шкідливі ілюзії. Але якщо ми хочемо й Путіну дулю тицьнути, й результат якийсь із цього мати, то доведеться придумати якусь спеціальну програму реабілітації російських інтелектуальних біженців.

Наприклад, організувати прискорені курси перекваліфікації, де б утікачам-неофітам пояснювали, що ніякої “іншої Росії” немає, не було й не буде — вона лишилася винятково в мізках тих, хто не втік із Московії, тож тепер доведеться знайомитися з суворою реальністю й пізнавати світ наново. Світ, у якому ти вже не лідер симпатій незашквареної громадськості, а мігрант без освіти та досвіду, і якщо мрієш досягти своїх колишніх вершин на новому місці, то мусиш просто зараз сідати за підручники, газети й блоги і вчитися, вчитися та ще раз учитися. Лякає масив невивченого? Що ж, не всім бути відомими публіцистами — можеш записатися на курси хоч програмістів, хоч водіїв тролейбусів.

Для тих же, кому відкинути думки про “іншу Росію” чи “єдиний народ” виявиться важко навіть після грунтовного пояснення, можна влаштувати гуртки анонімних іншоросів — там, у колі своїх колег по нещастю, можна вичавлювати з себе хворобу по краплиночці. “Я — Павло, і я вже цілий місяць не будую іншу Росію...” “Поаплодуємо Павлові, колеги!”

Може, хоч ці аплодисменти нарешті допоможуть московськими утікачам нарешті відчути, що якщо тобі вже дістався квиток на Ноїв ковчег, не варто марити тим, як тобі жилося до потопу.